Books | Любко Дереш "Голова Якова"

Моей первой рецензией будет последняя прочитанная книга. 
Краткий экскурс в историю.. На прошлых выходных ездил в командировку в Одессу. Отработав по полной, нужно было возвращаться. Добрый человек с чудесного агенства Sevent, решил как-то скрасить мой полет в столицу, дав почитать вышеупомянутую книженцию.
Когда-то в классе 9-10 у нас в школе было дико модно читать такого рода психаделику. Дереш был лидером среди сверстников. Увы, увлечение сказаниями Любомыра так и осталось в стенах родного Хмельницкого Лицея #17.
И вот зачекинился я в Одесском аэропорту, который на меня произвел ужаснейшее впечатление своим советским спиритом. Родные авиалинии конечно же задерживались на час - чудесная ситуация для погружения в творение выходца из Львовской области., над которым, как оказалось, он работал целых 5 лет! И не зря...


З вашого дозволу перейду на рідну мені мову, якою писалась "Голова Якова." 
Незважаючи на те, що творіння є немаленьким, мені вдалося запоєм прочитати за один вечір. Напевно друга після Поттера книжка, яка йшла так легко))


Перше, що радує, в роботах Любка - це дивні імена його героїв. В даному разі на передньому плані діяли: Яків, Майя, Йоланта, Ірена...


Як завжди, творіння переповнене Львовом, сексом, українськими неологізмами та підозрілим наркотичним насиченням..


Головною ідеєю сюжету є написання симфонії до відкриття Євро генієм Яковом. У Якова, як і у всіх нас, життя, що переповнене нескінченними проблемами, в т.ч. і любовними перипетіями. За замовленням стоять бандюги, які контролюють процес написання гімну до, напевно, найвизначнішої події України з часів незалежності. Ефективність та рівень проведення - це вже питання іншої дискусії))


У Якові знайшов дуже цікаву характеристику, яку б напевно хотів мати у собі, але через свою надмірну прив'язаність до близьких моїх людей, бажання залишиться бажанням. Яків - соліпсист, тобто бачить чи не бачить те, що хоче, сприймаючи світ лише в мистецьких категоріях.


Також виключною особливістю "Голови Якова" є наявність великої кількості муз для автора. Сам головний герой закоханий у, на мою думку, привид минулої нареченої Ірени, в той час як Майя, Йоланта та Яна - супроводжують його у реальному житті, не даючи зійти з розуму в процесі написання симфонії.


Чесно кажучи, не дуже сподобався фінал твору, який настав раптово та неочікувано. Я ж у свою чергу сподівався на щось більш цікаве, ніж банальне голлівудське сказання а-ля "через 5 років Джоні став банкіром, а Салі нарешті поїхала в кругосвітню подорож."


А наразі прошу ознайомитись з моїми улюбленими уривками..

***

Якова такі розклади обламали, він пішов у схизму і єресь. Священними печатками та пентаграмами запечатав усі думи про музику, помер, і став ходити мертвим, з пентаграмою на голові. 

***

Прийнявши те, що музикою є все, що робиться на видиху та на вдиху, він розклав свій дух на роди і коліна, простежив оком тіла генеалогію звуку аж до прабатька Адама, записуючи його повороти як чергування нот, написаних особливим любовним письмом, адже музика і надалі залишалася його містичною дружиною. 

***

Ритуал — мій спосіб підтримувати неперервність. Підтримуючи неперервність, я здійснюю благо. Я ритуально зголюю щетину, щоби підтримати символічний чистий вигляд, важливий для соціального благополуччя. 

***

Отже ти — Ірена. 
Моя Амнезія, богиня забуття, ти, котра вийшла з розколотої модою голови Афродіти, ти, що нагороджуєш терпкими плодами амнезії, ти, що показуєш скандинавське кіно про асів і велетів, ти, що співаєш Старшу Едду під звуки електро, ти, що знаєш значення фінського слова «toska» — «відчуття, яке виникає при погляді на засніжене поле в місячну ніч». Ти нагороджуєш мене забуттям і ніччю душі, ти даєш мені нюхати кору священного тиса, ти скажеш мені підвісити себе за ногу до Дерева на краю прірви, я знаю, ти зробиш це
ти волшба, ти вьольва, ти вульва 
ти моя Мандрагора 

***

Відкривши очі знову в себе в ліжку, він застогнав. Три з половиною пали сімені, двадцять пал крові, дванадцять пал жиру, десять пал кісткового мозку, сто пал плоті, десять пал жовчі, двадцять пал слизу і стільки ж вітру, триста шістдесят пал кісток і стільки ж сухожиль. Тридцять з половиною мільйонів волосин. Це твоє тіло. І воно все ще дихає. Ну що ж, підіймайся. Ще один шанс на чудо. 

Вирок: ЧИТАТИ.


 

Джерело: <a href="http://litakcent.com/2012/03/14/ljubko-deresh-holova-jakova-alhimichna-komedija/">ЛітАкцент</a>